Методична робота

          Проблема, над якою праюють вчителі  Вікнинської філії КЗ "Хащуватський ліцей"

    "Формування сучасного інформаційно-освітнього середовища НУШ шляхом підвищення якості освітньої діяльності "

         Педагогічні працівники застосовують освіт­ні технології, спрямовані на формування ключових компе­тентностей і наскрізних умінь здобувачів освіти

     Метою повної загальної середньої освіти в Україні є всебічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взає­модії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєво­го вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності (частина 1 статті 12 Закону України «Про освіту»).

            Процес навчання не може спиратись лише на передачу знань і навичок від учителя до учня. Вчителі мають вчити учнів умінням робити висновки, самостійно ухвалювати рішення, критично мислити.

            Щоб досягти цієї мети, необхідно формувати ключові компетентно­сті, простежувати у викладанні предметів (курсів) наскрізні змістові лінії.

            Яким чином можна забезпечити компетентнісний підхід у викла­данні предметів (курсів) у закладі освіти та забезпечити розвиток наскрізних умінь учнів?  

В організації цієї роботи можна виокремити такі етапи:

1.                  Обговорення проблем впровадження компетентнісно­го підходу на засіданнях педагогічної ради та нарадах при директорові. Реалізацію компетентнісного підходу можна визначити також як основну науково-методичну проблему, над вирішенням якої працює заклад освіти. Над нею можуть працювати і окремі вчителі у міжатестаційний період.

2.                  Планування роботи вчителя. У календарно-тематичних планах, навчальних програмах учителів мають бути передба­чені види роботи, спрямовані на розвиток оволодіння учнями ключовими компетентностями.

3.                  Вивчення роботи вчителів шляхом спостереження під час відвідування навчального заняття та виконання учнями кон­трольних зрізів. Форми і методи роботи, які використовують­ся вчителем на заняттях, мають бути спрямовані на розвиток творчої, пошукової та аналітичної роботи учнів. Може бути доцільним використання контрольних зрізів знань, щоб отри­мати інформацію щодо оволодіння учнями ключовими ком­петентностями. Для цього можна використати завдання між­народних моніторингових досліджень PISA, TIMSS та інших.

            Прикладами форм роботи, які допомагають застосовувати компе­тентнісний підхід, можуть бути включення учнів у дослідницьку та проектну діяльність, постановка та розв’язання проблемних за­вдань, диспути, розв’язання ситуативних завдань, мультимедійне навчання, комп’ютерне моделювання, прогнозування.

            Організаційною формою навчального заняття, яка сприяє форму­ванню компетентностей, може бути не тільки урок, але й інші ор­ганізаційні форми проведення навчальних занять: перевернуте, змішане навчання, технологія веб-квесту, проектна, науково-до­слідницька робота тощо.

            Під час вивчення роботи вчителя потрібно враховувати, що важ­ливим є не використання певних форм роботи самих по собі, а їх доречність та ефективність для оволодіння учнями ключовими компетентностями.

Як можна використати результати спостереження за відвіданими навчальними заняттями та проведеними контрольними зрізами для підвищення якості освітньої діяльності у закладі?:

           Підготувати аналітичний висновок, у якому виокремити пози­тивні моменти роботи педагогів та проблеми, які виникають у процесі застосування компетентнісного підходу до навчання.

     Результати висновку винести на обговорення педагогічної ради закладу освіти, засідань методичних об’єднань (комісій).

     Провести в закладі освіти майстер-класи вчителів, які успішно впроваджують компетентнісний підхід у процесі викладання.

   Розробки навчальних занять учителів можна оприлюднити на веб-сайті закладу освіти або інших відкритих ресурсах для обміну педагогічним досвідом. 

Ефективність планування педагогічними працівниками своєї діяльності, використання сучасних освітніх підходів до організації освітнього процесу з метою формування ключових компетентностей здобувачів освіти

                         Педагогічні працівники планують свою діяль­ність, аналізують її результативність

            Календарний (календарно-тематичний) план є основним робочим документом, який визначає педагогічну діяльність вчителя та допо­магає досягти очікуваних результатів навчання. Календарне плану­вання розробляється вчителем самостійно або спільно з іншими педагогами в структурі методичного об’єднання (комісії) закладу освіти.

Розроблюючи календарно-тематичні плани, потрібно враховувати:

                        Державні стандарти загальної середньої освіти;

                        навчальні програми предметів (курсів);

                        модельні навчальні програми (якщо вони передбачені типо­вою освітньою програмою);

                        освітню програму закладу освіти.

            Учителі можуть розробляти власні навчальні програми з пред­метів, курсів на основі Державних стандартів загальної середньої освіти чи за зразком модельної навчальної програми – самостійно або об’єднавшись у професійні спільноти/мережі. Навчальні про­грами предметів або курсів розробляються з урахуванням мети і загальних цілей у рамках кожної з дев’яти освітніх галузей початко­вої школи.

            Календарно-тематичний план, навчальна програма повинні бути синхронізовані з освітньою програмою закладу освіти. Обсяг за­планованих годин за планом не повинен перевищувати або бути меншим за обсяг годин робочого навчального плану освітньої про­грами закладу освіти. 

Календарно-тематичний план – це результат творчої роботи вчи­теля, його бачення способів і напрямів отримання очікуваних ре­зультатів навчання. Учитель сам визначає необхідний обсяг годин на вивчення теми, може змінювати послідовність їх вивчення, ви­значати обов’язкові види робіт. Форма ведення календарно-тема­тичного плану є довільною. У першу чергу, план має бути зручним для використання самим учителем. Календарно-тематичний план, крім тем уроків та дат їх проведення, може містити опис наскрізних змістових ліній, визначення ключових компетентностей, які розви­ваються на даному занятті, домашні завдання, інші компоненти на розсуд вчителя.

            У процесі вивчення роботи педагога щодо ведення календарно-те­матичних планів треба звернути увагу на наступне:

                        відповідність плану Державному стандарту загальної серед­ньої освіти;

                        відповідність очікуваним результатам навчально-пізнаваль­ної діяльності учнів згідно навчальних програм з предметів (курсів);

                        відповідність структури і обсягу календарно-тематичного плану освітній програмі закладу освіти, робочому навчально­му плану;

                        забезпечення компетентнісного підходу у викладанні.

            Календарно-тематичне планування розробляється не тільки для класно-урочної, але й для інших організаційних форм освітнього процесу. Календарне планування може розроблятись або на се­местр, або на весь навчальний рік. У закладі освіти видається наказ про підготовку календарно-тематичного планування. Календар­но-тематичні плани розглядаються і погоджуються на засіданнях методичних об’єднань (комісій) закладу освіти та заступником ди­ректора з навчальної роботи.

            У кінці навчального року вчителі самостійно або на засіданнях ме­тодичних об’єднань проводять аналіз реалізації календарно-тема­тичного планування та визначають напрямки вирішення проблем, які виникали у ході використання календарного планування протя­гом навчального року.